Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скляниця

Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Чуб. І. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЯНИЦЯ"
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Надійти́ Cм. надходити.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Поодч.. Cм. повідч..
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.