Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив.