Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутинник, -ка, м. = бутинарь. Желех.
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1. Ном. № 12026.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби... Кв. II. 56.
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений. Волч. у.
Піддержувати, -жую, -єш, сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.