Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

склеп

Склеп, -пу, м. 1) Сводъ. 2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати. Чуб. V. 428. 3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Н. Вол. у. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Чуб. І. 294. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть? Шевч. 58. 4) Магазинъ, лавка. Гал. Ум. склепик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЕП"
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Чуб. V. 1011. Як нам до пекла досолитись? Котл. Ен. 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги. Ном. № 12199.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко. Канев. у.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Попретно нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Рік, року, м. Годъ. Мет. 70, 56. Рік не вік. Ном. Минулися тії роки, що распирали пироги боки. Ном. сього ро́ку. Въ этомъ году. Року 1903. Въ 1903 году. Року 1160 Изяслав Давидович привів половців. К. (О. 1861. IX. 103). ро́ку божого. Въ лѣто отъ нарожденія Христова. що-року. Ежегодно, каждый годъ. Левиц. І. 142. до року, на рік. Черезъ годъ. Чекай мене, дівчино, до року. Чуб. V. 1108. Не журися, серце моє, на рік сподівайся. Подольск. г. то-рік, поза-то-рік = торік, позаторік. Ум. річок, рочок. Чуб. V. 749.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.