Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Додивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. додиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотрѣться, замѣчать, замѣтить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Дошарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Заї́зд, -ду, м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. Мет. 451. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? Грин. II. 124. От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді. Рудч. Ск. І. 126.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Попідперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подпоясаться (о многихъ).
Поскупати, -паю, -єш, гл. Скупить. Поскупав у людей землю, та й не озьме його кат. Лебед. у.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе. О. 1862. IV. 12.