Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Заворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. І. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. МПр. 42.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ. Желех.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.