Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять.