Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіпонути

Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПОНУТИ"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому. Ном. № 13663.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Зашаруді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. Аф. Зашаруділа миша.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІПОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.