Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш!
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді.
3) Говорить подъ носъ.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Зла́мок, -мку, м. Отломокъ. Коса поламалась, так я один зламок потребив, а другий ще є.
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.
Тискати, -каю, -єш, гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.
Челестник, -ка, м. = челюстники.
