Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. Грин. II. 178. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Лебед. у. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. Черк. у. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ. Желех.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. Cм. сплавня.