Голо нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс).
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася.
Пришлий, -а, -е. Будущій. Дай нам, Боже, добре проживати цей рік і на пришлий в добрім щасті панувати. Пришле життя.
Простирати, -ра́ю, -єш, сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл.
1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле.
2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте.
3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.