Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибувати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибути, -буду, -деш, гл. Пробивать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.
Охлябнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Чіпко нар. = чепко. Лохв. у.