Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. мотовилечко.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь. Полт.
Палиґа, -ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл. 1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151.ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у. 2) Передавать, передать, дать лишнее.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Котл. Н. П. 380. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами. Чуб. V. 335.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.