Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Мет. 98. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. Чуб. ІІІ. 161. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Мкр. Н. 39. Лежить моя женишина як квітка в'яла. Мет. 98.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Маркев. 91. Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння. Чуб. V. 1075.
Углядіти, -джу, -диш, гл. = угледіти. Угляділи вони знов. Рудч. Ск. І. 123. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила. Стор. II. 2.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.