Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря.
Шовковиця, -ці, ж.
1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. Росли рядом тополі й шовковиці.
2) Родъ водорослей.
