Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали.
Відновлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відновитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Обновляться, обновиться. 2) Возобновляться, возобновиться.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Клюба, -би, ж.
1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах.
2) Тиски.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Три пузирі крівавиї намуляла.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Голоси... позмовкали.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Споминка про всесвітній потоп. І радісний випадок принесе важку споминку.
Усолодати, -ся, -даю, -ся, -єш, -ся, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Усолодив (усолодається) тісто.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.