Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Куня, -ні́, ж. = куниця 4.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату.
