Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний.
Дя́глиця, -ці, ж. Раст. = яглиця? У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в п'ятницю по дяглицю, у суботу на роботу.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Повалувати, -лую, -єш, гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ.
Статок, -тку, м.
1) Имущество. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють.
2) Скотъ. Перелічив статок, — нема корови.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого.
Чудерство, -ва, с.
1) Чудовище. Єсть, кажуть, на морі морське чудерство з трьома губами і на кожну губу дванадцять кораблів бере. Привели царівну морському чудерству на прожереніє.
2) Диво, удивленіе. Змій і проситься: «Не бий мене до 'статку, а вези у своє царство на чудерство».... Привозе він його у своє царство, — всі на його чудують.
