Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Зачерпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Зацѣпиться, задѣть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся. Мет. 468.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Смачити, -чу, -чи́ш, гл. Придавать вкусъ, дѣлать вкуснымъ.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Трясця, -ці, ж. 1) Лихорадка. Ном. № 12284. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Посл. Трясця нашим ворогам. Чуб. 2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.