Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Волошка, -ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Н. п. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 139. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. волошечка.
Гребеню́к, -ка́, м. = Гребелюк. Вх. Пч. ІІ. 12.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. І. 288.