Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ.
Видержувати, -жую, -єш, сов. в. видержати, -лу, -жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынести, вытерпѣть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Чи гріх, чи два, а вже не видержу.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Допевня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допе́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. На два золоті і більше не допевняйся. Допевняйся, плати. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Нахаба, -би, ж.
1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене!
2) Нахальство.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись.
Хрящовий, -а, -е. ? Чабаном видається на зіму одежда: сорочки, штани хрящові, штани иршані....
Штопка, -ки, ж. Родъ банки.