Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
Завгли́бшки нар. Глубиною. В ній кручі завглибшки буде сажнів півтора. Черк. у.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Надивува́ти, -диву́ю, -єш, гл. Надивить.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Мет. 56. Ум. нали́гачик.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.