Вд... Cм. уд....
Глоба, -би, ж.
1) Согнутое отъ природы дерево.
2) Желѣзный клинъ.
3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. співаннячко.
Туркати, -каю, -єш, гл.
1) О горленкѣ: ворковать.
2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби.