Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Попропиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пропиться (о многихъ). Попропивались ми до голого тіла.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Станути, -ну, -неш, гл.
1) = стати.
2) Истаять. Станула як віск.
Терментина, -ни, ж. = терментиля.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?