Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. Ном. № 3784. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Надко́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Надкашивать, надкосить.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат. Чуб. II. 121.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.