Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Віятися, -віюся, -єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. І. 76.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Підкупити Cм. підкупляти.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. сніданенько, сніданнячко. Чуб. III. 77. За чужої матінки сніданенька не буде. О. 1862. IV. 7.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь. О. 1881. XI. Св. 60.