Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Одноручка, -ки, об. 1) Однорукій, однорукая. 2)пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.) Вас. 149.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти. Г. Барв. 42.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів. Котл. Ен. IV. 58.
Пообполіскуватися, -куємося, -єтеся, гл. Ополоскаться (о многихъ). Тільки вскочили в воду, пообполіскувалися та й назад. Харьк. у.
Рихтельне нар. = ретельно. Він тобі скаже рихтельне. Ольгоп. у.
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ном., Ум. сотничок.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Мкр. Н. Сама ще така, як узлик. МВ. І. 11. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку. Ном. № 9251.