Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Помістя, -тя, с. Должность, служба, мѣсто. Чи не знаєте, кажу, де б тут помістя можно знайти? МВ. І. 23.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький. Гол. IV. 464.