Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

селюк

Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЮК"
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
Маці́цький Cм. маціненький.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.
Оживити 2, -ся. Cм. оживляти, -ся.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло. Винниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.