Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.
Об'являти, -ля́ю, -єш, сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки. АД. І. 114.
Побешпетити, -чу, -тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили. Лубен. у.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Совп, -па, м. = подошов. Вх. Пч. II. 24.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.