Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святиня

Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИНЯ"
Баришок, -шку, м. Ум. отъ бариш.
Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал.
Плюндратися, -раюся, -єшся, гл. = пльондратися. Плюндрається по воді.
Проволока, -ки, ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.