Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Будзина, -ни, ж. = бузина.
Ди́ркало, -ла, с. Родъ трещетки, употребляющейся при игрѣ въ деркача́.
Дожа́ти, -ся. Cм. Дожина́ти, -ся.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. 2) Налаяться (о собакѣ).
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл.
1) Огребать, огресть съ себя.
2) Гресть (весломъ).
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Примружити Cм. примружувати.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись.