Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Будзина, -ни, ж. = бузина. Уман. у.
Ди́ркало, -ла, с. Родъ трещетки, употребляющейся при игрѣ въ деркача́. Ив. 43.
Дожа́ти, -ся. Cм. Дожина́ти, -ся.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Огребать, огресть съ себя. 2) Гресть (весломъ).
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Примружити Cм. примружувати.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.