Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужалувати

Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАЛУВАТИ"
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Усихати, -хаю, -єш, сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Шевч. 393. Верба усохла, похилилась. Шевч. 387. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла. Мет. 172.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.