Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свіргун

Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРГУН"
Баволняний, -а, -е. = Бавовняний.
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме. Черниг. г.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.