Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Идол, -ла, м.
1) Идолъ.
2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка.
Обрій, -рію, м. Горизонта.
Одноманітно нар. Однообразно.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.