Горюва́льник, -ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Покидати 2, -даю, -єш, гл. Бросить, оставить (во множествѣ). Нащо ж ти діточки покидала? В руйновищі, що люде по'дбігали, покидали мов кучуруги цегли. чуби покидати. Первоначально: остричься (о многихъ), а затѣмъ: быть взятымъ въ солдаты, такъ какъ при томъ взятыхъ стригутъ.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ.
Шинар, -ра, м. см. цапар.