Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Опруг, -га, м. 1) Кругъ. Шух. І. 278. 2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Конст. у.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.
Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Чуб. V. 110., Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками. Грин. III. 496.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.