Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Бусьчиха, -хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Присотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Привязаться, пристать. Ой присоталась до серденька туга, та й не може відчіпиться. Шейк. Бытъ Подолянъ. І. 59. 2) Придти, прибрести. Прошу не остаться на мою прозьбу до мене присотаться. Грин. II. 197.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. рогатинка.  
Упаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. упаскудити, -джу, -диш, гл. Загаживать, загадить, запачкивать, запачкать.