Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рядно 2

Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДНО 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДНО 2"
Буля, -лі, ж. 1) Дѣтск. Булка. 2) = картопля. МУК III. 56. Копали булі. МУЕ. ІІІ. 40. Ум. булінька.
Заві́йна, -ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4. 2) Мятель. Мнж. 180.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Лупа́ти 2, -па́ю, -єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Промчати, -мчу, -мчиш, гл. Промчать. Коні так швидко промчали, — і не роздивилася, хто їхав. Харьк.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯДНО 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.