Банітувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Шельмовать, бранить послѣдними словами.
2) Мучить.
3) — розумом = баламутити 2.
Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Кришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Чого не люблю, того і у борщ не кришу.
2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину.
3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Рудяк, -ка, м.
1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк.
2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Почули вони позад себе гомін і тупотню.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
