Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жвакува́ння, -ня, с. Глоданіе.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. Волч. у. (Лободовск.).
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами. 2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів. Левиц. І. 347. 3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Левиц. Пов. 203. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Левиц. Пов. 179. Лапатий сніг. Мнж. 184.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. І. 137.
Однокрилий, -а, -е. Съ однимъ крыломъ. Желех.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Примедикувати = приметикувати, -кую, -єш,, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили. Рк. Левиц.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Снозити, -жу́, -зи́ш, гл. Придѣлывать сно́зи.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.