Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтанути Cм. відтавати.
Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий. Зміев. у.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Стеблина, -ни, ж. Одинъ стебель. Ум. стеблинка, стебли́ночка.