Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюм

Рюм, -му, м. Плачъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМ"
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Билень, -льня, м. = бич. 2. Шух. І. 166.
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Н. п. Ум. копитце.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.