Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рутонька

Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТОНЬКА"
Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Квітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. Посл. Квітчалася Настечка. Грин. III. 79.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Міхува́тий, -а, -е. Мѣшковатый. Ото ще Іван міхуватий. Черк. у.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у. 2) Втоптать (во множествѣ).
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Левиц. І. 127. Позносивши мішки в комору... посідали. Кв. Позносили ото вони з воза свої клунки. Драг. 174.
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.