Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць.
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш).
Оповість, -сти, ж. Увѣдомленіе, извѣщеніе. Жадної оповісти нема.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл.
1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив.
2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ.
Стрельнути, -ну, -неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Хочеться (з рушниці) стрельнути.
Токарь, -ря, м. Токарь. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Ум. токарик, токаричок.
Чесно нар.
1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче.
2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Батька чесно поховали.
