Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

румса

Румса, -си, об. = рюмса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМСА"
Вщ... Cм. ущ...
Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. Драг. 363. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Ліпни́к, -ка, м. = ліпак 2. Вх. Зн. 33.
Лопа́тонька, -ки
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Конст. у. Вх. Зн. 50. Желех. пле́сна. Плесневыя кости. Н. Вол. у.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.