Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудь

Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬ"
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Приперезати Cм. приперізувати.
Рукомесло, -ла, с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413.
Стоголов, -ва, стоголовник, -ка, м. Раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.