Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудіти

Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Познакомитися, -млюся, -мишся, гл. = познайомитися. А знаєш, як я познакомився з тим Хоцінським? Левиц. І. 145.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.