Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Мої безталанні діточки. Коли мене уродила безталанна мати.
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Неврод, -ду, м. Неурожай. Вдарив неврод рік по року.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Полежу да посмокчу люльки.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною.