Бестія, -тії, ж. Бранное: скотъ, бестія. Завзята бестія. Ув. бестіяка.
Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ.
Паць! меж. для призыва свиней.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл.
1) Всасываться, всосаться.
2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину.
