Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростряватися

Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. ЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРЯВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТРЯВАТИСЯ"
Вискіпатися, -паюся, -єшся, гл. Проявиться, взяться. і звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ. Шух. І. 149.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. І. 192.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТРЯВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.