Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридя, -ді, ж. = бридь. Вх. Уг. 228.
Гірчійший, гірчіший, -а, -е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. Рк. Левиц. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити. Вх. Зн. 16.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила. Грин. III. 197.