Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Н. п. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. Ном. № 10548.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.