Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачіпа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. зачепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Біда, та й за біду зачепилася. Ном. № 2162. Та йшла баба п'яна, на порозі впала, а дід зачепився, та й сам повалився. Циссь. Св. 45. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачепишся. Ном. № 1918. Нічого так не хотілось тімасі, як зачепитись на життя в Київі. К. ХП. 17.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.