Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Дерева́ч, -ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. І. 6. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II 13.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Перестерегти Cм. перестерігати.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876. 2) Затопить (печи).
Порух, -ху, м. Движеніе.
Скомезитися, -жуся, -зишся, гл. Закапризничать, заупрямиться. О. 1861. XI. Кух. 12. Чи він справді скомезився. Полт. г.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.