Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Гитина, -ни, ж.
1) = гита.
2) = колотвиця.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Качання I, -ня, с.
1) Катанье, перекатыванье.
2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Навхрест руки держить.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.
Усмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. усмоктатися, -кчуся, -чешся, гл.
1) Всасываться, всосаться.
2) Вваливаться, ввалиться. Худа, щоки усмоктались у середину.
