Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. А ні до кого вогорити.
Кургон, -на, м. Особаго устройства большая телѣга у нѣмецкихъ колонистовъ, фура. Минули деякі німці на курганах.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Судничє, -чя, с. = судинє.