Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водопілля, -ля, с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Знизу нар. Снизу. Ном., стр. 284. № 1545. Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер. Чуб. V. 933.
Комиш, -шу, м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Навпряме́ць, навпрямки́, нар. 1) = навпросте́ць. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.
Потряхати, -ха́ю, -єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряхав-потряхав його, — так ні, він неживий був. Новомоск. у.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Стікатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. Левиц. Пов. 362. 2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Лебед. у. Кожух не стікається, бо вузький. Лебед. у.