Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Страшен, -шна, -не = страшний. Ном. № 1477.
Укалятися, -ляюся, -єшся, гл. Опачкаться.