Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Малю́к, -ка, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. Ном. № 14331.
Теліпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Болтаться, качаться. 2) Тащиться, идти. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8.
Удовж нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш. Лебед. у.
Уповажнити Cм. уповажнювати.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.