Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ.
Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Зало́мистий, -а, -е. Изгибистый, излучистый.
Китайка, -ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Ум. китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Cм. риндач.
Скуса, -си, ж. Коклюшъ.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.