Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виїхати Cм. виїздити.
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
Гвавт, -ту, м. = гвалт. Драг. 247.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко. Шух. І. 104. Черниг. у.
Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.