Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. Ум. спинка, спи́ночка.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.