Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсоха

Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. розсішка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОХА"
Бабрання, -ня, с. Занятіе грязной работой, пачкотня. Остогидло мені оце бабрання коло хати.
Гризи́ще, -ща, с. ув. отъ гризь. Мил. М. 55.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. І. 23.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Курево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам'ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.