Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.
Крутогорий, -а, -е. Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий. Шевч. 562.
Намости́ти Cм. намощувати.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.