Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрушати

Розрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРУШАТИ"
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Поживність, -ности, ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности. Радом. у.  
П'ялило. Cм. П'яло.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967.
Фаналевий, -а, -е. Фланелевый. Приходила і ся сюди, в червоній юпочці баєвій, в запасні гарній фаналевій. Котл. Ен. І. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.