Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова. Котл. Ен.
Подесятерити, -рю́, -ри́ш, гл. Повторить десять разъ. Употр. въ знач. повторить нѣсколько, много разъ. Я вже говорив і подесятерив, щоб хлопці не робили шкоди в полі. Рк. Левиц.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Тверезісінько нар. Совершенно трезво. Желех.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти. Вх. Лем. 473.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.