Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Коштовно нар.
1) Цѣнно, дорого.
2) Драгоцѣнно.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала.
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Токма 1, -ми, ж.
1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Уже пижму зробили. Зроби вже яку токму з чоловіком. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема?
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Цариночок, -чку, м. = царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочку.