Византійський, -а, -е. Византійскій.
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви.
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Перелоги, -гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти.
Переточувати, -чую, -єш, сов. в. переточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Перецѣживать, перецѣдить, перелить изъ одной бочки въ другую.
2) Просѣвать, просѣять. Переточили пшеницю на решето.
3) Истачивать, источить. Черви переточили дерево. Миші ярину мені так перемочать та переточать, що скот понюхає й не їсть.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Угринчук, -ка, м. = угрин.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ.